Анолі

Моя Анолі, я знов загубив ключі,
До твого серця і нащо мені,
У грудях холодний дощ, він ллється і ллється,

Я відчував її в дрібницях,
І вона мені тепер уже навіть не сниться,
У темноті знайомі лиця cамотність,
I журба, хочу щоб я у них втопився,